РЕЗУЛЬТАТИ СЬОМОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТОРІН РКЗК ООН

З 29 жовтня по 10 листопада 2001 року в м. Марракеш (Марокко) проходила 7-ма Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

У роботі Конференції взяли участь офіційні делегації з 172 країн світу (більше 2430 делегатів), представники 234 екологічних та інших міжнародних і реґіональних організацій (більше 1560 учасників), представники більше ніж 160 засобів масової інформації (більше 450 чол.). Загальна кількість учасників Конференції - 4460 чол. Найчисельнішими були офіційні делегації від Марокко - 115, Японії - біля 100, Бельгії, Франції, Німеччини - приблизно по 60 делегатів.

До складу української делегації, яку очолював міністр екології та природних ресурсів України С. Курикін, ввійшли В. Ліпінський, В. Кононов, О. Величко, В. Водоласков, В. Бакарчук. 7 листопада на вечірньому засіданні сегменту високого рівня міністр С. Курикін зробив доповідь. Докладно про участь української делегації на конференції можна прочитати на сайті Міністерства екології та природних ресурсів.

Серед головних питань, які обговорювалися на зустрічі в Марракеші, можна виділити наступні:

• правила впровадження гнучких механізмів (міжнародної торгівлі викидами парникових газів (ТВ), чистого розвитку (МЧР) і спільного впровадження (СВ), а також умови участі країн у цих механізмах;
• критерії виконання зобов’язань за РКЗК та відповідальність країн в разі невиконання кількісних завдань зі скорочення викидів (остаточне вирішення питання про юридичне закріплення відповідальності було перенесене на одну з наступних конференцій);
• процедури звітності;
• створення нового типу одиниць скорочення викидів для врахування поглинання парникових газів.

Деякі з досягнутих домовленостей

Механізми та звітність

Було вирішено:

• вважати одиниці скорочення викидів в рамках усіх трьох Кіотських механізмів рівноцінними;
• впровадити Одиницю Поглинання (ОП) для врахування скорочення викидів в результаті поглинання парникових газів в країнах, які входять до Додатку І. ОП можуть бути використані лише протягом періоду виконання зобов’язань, під час якого вони були отримані;
• вважати можливим заощадження дозволів (квот) на викиди парникових газів, які перевищують кількість, необхідну для виконання країною своїх зобов’язань. Однак, для використання у наступному періоді можуть бути заощаджені лише одиниці скорочення викидів утворені в рамках МЧР або СВ і обсягом не більше 2,5% від встановлених завдань зі скорочення викидів;
• що країни Додатку І, які не виконали вимогу Кіотського протоколу щодо інвентаризації викидів ПГ, можуть бути реципієнтами проектів СВ за умови, що при розробці й ухваленні таких проектів буде використана процедура подібна до відповідної процедури в рамках МЧР;
• Вважати чинним положення Боннської угоди, за яким країни Додатку І можуть продавати до 90% власних дозволених квот на викиди, але не більше обсягу, що дорівнює сукупним викидам ПГ країни за результатами останньої інвентаризації помноженим на п’ять.

Виконання зобов’язань

Сторонам у Марракеші не вдалося досягти згоди щодо юридичних норм виконання зобов’язань, зокрема залишилося невизначеним, чи повинні бути передбачені законом санкції за невиконання країнами своїх зобов’язань. Інше питання, яке не знайшло відповіді на зустрічі – залежність участі країни у механізмах Кіотського протоколу від правильності і чіткості поданих звітних матеріалів. Остаточне вирішення цих питань було перенесене на перше засідання Сторін Кіотського протоколу, яке відбудеться після набуття протоколом чинності. Разом з тим було узгоджено, що щорічна звітність про обсяги викидів ПГ буде проводитися відповідно до нині діючих правил і не буде ускладнена додатковими технічними деталями. Багатьом країнам Додатку І було надзвичайно важливо відстояти цю позицію, тому що занадто велика деталізація може значно підвищити вартість процедури інвентаризації викидів і поглинання ПГ.

Поглиначі

Згідно Кіотського протоколу, країни можуть отримувати одиниці скорочення викидів за рахунок поглинання вуглецю лісами, ґрунтами та іншими поглиначами. У Боннській угоді було визначено заходи, проведення яких дає змогу зараховувати поглинання, і для кожної країни Додатку І встановлено індивідуальні кількісні обмеження максимального обсягу поглинання, що може бути зарахованим на виконання зобов'язань зі скорочення викидів ПГ.

В результаті переговорів в Марракеші, Росія домоглася збільшення об’єму поглинання лісами, яке зараховується їй на виконання зобов’язань, з 17,63 млн. тонн до 33 млн. тонн вуглецю щорічно.

Для отримання права на участь у торгівлі викидами та в інших механізмах країни Додатку І мають включати в звітні документи і інформацію про використання поглиначів. Подана інформація може уточнюватися наприкінці періоду виконання зобов’язань. Крім того, країни Додатку І зобов’язані подавати звіти про заходи зі збереження біорізноманіття в рамках збереження наявних та створення нових поглиначів.

Інші питання

• Прийнято основу для розвитку потенціалу скорочення викидів парникових газів у країнах з перехідною економікою. Зокрема, визначено 12 пріоритетних напрямків, серед них: проведення національних інвентаризацій викидів ПГ, розробка стратегії кліматоохоронних заходів та оцінка їх наслідків, адаптаційні заходи, наукові дослідження проблеми і систематичні спостереження, навчання та підвищення обізнаності громадськості з проблемою зміни клімату, обмін екологічно чистими технологіями, підготовка національних повідомлень та національних планів дій, запровадження національних систем оцінки викидів ПГ, звітні зобов’язання, участь у механізмах СВ та торгівлі викидами.
• Продовжено термін дії пілотної фази “Діяльність, що здійснюється спільно”.
• Кваліфікація проектів зі скорочення викидів ПГ, реалізація яких почалась у 2000 році, як заходів з виконання вимог статті 6 Кіотського протоколу.

Окрім зазначених питань, на конференції обговорювалося формування фондів Конвенції і Кіотського протоколу.

Незважаючи на складнощі переговорів, можна сказати, що 7-ма Конференція Сторін РКЗК завершилася успішно. Закінчено процес розробки механізмів реалізації Кіотського протоколу на міжнародному рівні. Таким чином, відкритий шлях для його ратифікації і введення в дію. Учасники дійшли домовленості щодо дати проведення 8-ї Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату з 23 жовтня по 1 листопада 2002 р. в Індії.